первомайський харківська область

Первомайський Харківська область

Роздольська історична аномалія

 Маю вас застерегти! Краєзнавство така штука, що чим глибше занурюєшся у пошуках історичних фактів - тим більше розумієш, що виходу звідтіля нема.

 У наших краях стільки загадкових місць, що я міг би безкінечно розплутувати їх таємниці та розповідати про них.  Але заважає моя голова. Бо в ній теж вже наскладовано стільки всякого загадкового мотлоху, що можна цілими днями перекладати з місця на місце, аби все впорядкувати та не мати з цього успіху.

Тож почну потроху щось систематизувати: аби було що вам почитати та мені місце для нового мотлоху тре висвободити.

А почнемо з одного загадкового місця, що розташовано на теренах  нинішньої Біляївської сільської громади і знаходиться воно біля села Роздолля, у якихось 6 км від моєї хати. 

Роки три тому у своєму звіті про велоекспедицію по "Аномальним місцям Первомайщини" я вже писав про це місце.

Тут треба відступити та пояснити - Роздолля для мене то взагалі суцільна історична аномалія. Хоч я і виріс у тому селі, але історія Роздолля настільки обросла якимись легендами та видумками, що я вже не перший рік намагаюсь якось все упорядкувати та не дуже досяг успіху у цьому.

Роздолля - це якесь таємниче прикордоння на історичних мапах. То там живуть скіфи/сармати та залишають після себе кургани та кам'яних баб. То Роздолля - зимівник запоріжців, але на старих планах чомусь має назву Осинівка. То воно відноситься до Катеринославського намісництва, то до Азовської губернії, то до Новоросійської губернії, то до Харківської губернії, то до Наталіїнського повіту, то до Павлоградського, то до Змиївського... Голова кругом з тим Роздоллям.

 

Тож, давайте, хоч по краплині розвінчувати роздольску історичну аномалію. І почнемо з того загадкового місця біля Роздолля яке у народі називається "Барзіонов сад/гайок". Ну, нібито був якийсь поміщик  Барзій, чи то Базіонов. І нібито там була розташована його садиба, біля якої був сад. Ну а потім, після більшовицького перевороту 1917 року все занепало та зникло. Залишився лише якийсь загадковий гайок  та курган біля того гаю. 

Ця версія вже сотню років влаштовує місцевих. Але не мене. 

 Місце це розташовано далеченько як від села так і від дороги що веде у Роздолля. Та знаходиться майже посеред поля. Розташовано якось нелогічно на пагорбі. Тож його добре видно як з траси Первомайський-Лозова, так і з села. Дороги до того гаю  нема. Тож в нього зараз заходять лише мисливці. 

Отже, тоді у своєму звіті про аномальні місця я  висловив свою гідрографічну "теорію змови" щодо виникнення цих загадкових гаїв. У звіті річ йшла про три таких гайки у різних місцях нашого колишнього району. В тому числі й біля Роздолля. Ну нібито, згідно моєї містичної теорії, ці місця являють собою якісь "пупи землі" розташовані чітко на вододілу басейну великих рік Дніпра та Дону. З тих пір я трохи підріс, та обріс новим дослідженнями та висновками. Та вирахував істинні причини появи тих гайків. Причини водночас прості та дуже хитрі. Але про це я напишу трохи згодом у окремій статті. А сьогодні розберемось звідкіля у Роздоллі могла з'явитись ота назва - "Барзіонов сад". Бо ніде - ані на мапах, ані у відкритих історичних архівах цієї назви або прізвища поміщика я не зустрічав. Це суто роздольська народна назва тому гаю. Та суто на цій назві і з'явилась народна версія про пана Барзія/Барзіонова та його садибу біля гаю.

 Ще після минулої публікації дослідник слобідської історії Андрій Парамонов мені повідомив, що  у Роздоллі був маєток поміщика Радена. 

Цю ж інформацію я знайшов у книжках місцевих краєзнавців.

Та, навіть, у історичній довідці з роздольського музею. Правда, у документі роздольського музею  прізвище Радена  аномально перекручено.

Насправді свої маєтки у нинішньому Роздоллі мали як мінімум двоє поміщиків - Хлопов та Раден. І це вже було коли Катерина ІІ у 1775 році ліквідувала Запоріжську Січ та землі Орільскої паланки Війська Запоріжського Низового роздерибанили у свої володіння офіцери з Української лінії. Бо ще на мапах 1751 року територія міжріччя Орількі та Береки, де розташовано Роздолля, належала зимівникам запоріжців.

Але вже на плані межування Зміївського повіту від 1794 року, на самому краю карти, позначено хутір Осинівка. Це і є нинішнє Роздолля.

Точніше та частина села, яка у народі зараз називається "Маяк", по назві комуни Червоний Маяк часів колективізації. 

На кінець 19 сторіччя Роздолля було не суцільне село, а розкидані вздовж річки Велика Солона невеличкі хутори. І така розрізрена сільська агломерація зберігалась аж до другої світової війни.

Осинівка стала Хлопівкою коли стала належати поміщику Хлопову. А хуторська економія ротмістра фон Радена Павла Федоровича - Роздолля, скоріше всього, розташовувалась у той частині села, яка тривалий час назвалась "Барщина". Це частина села, де зараз розташований колишній колгоспний ток. 

"Раден — баронский род, происходящий из епископства Оснабрюкского и переселившийся в начале XVI века в Курляндию. Род Раденов внесен в дворянский матрикул Курляндской губернии и в родословную книгу Орловской и Харьковской губерний."

Яким чином Раден опинився у Роздоллі та де зник - точно не скажу.  Але був він шляхетного походження, мав приставку "фон" та титул барона. Тобто - барон фон Раден.

Згідно "Ревизской сказки на помещичьих крестьян Змиевского уезда 1858 года" фон Раден  мав кілька маєтків у різних місцях.

Нібито у роздольському маєтку мав конезавод. І нібито цей конезавод розташовувався біля теперішнього села Краснопавлівське, що біля переїзду через Південну залізницю. І, нібито, ті напівзруйновані бараки біля переїзду ніщо інше, як залишки фон Раденівського конезаводу.

Те що біля "Барзіонову саду" розташовувалась якась садиба - факт беззаперечний. Зі слів старожилів залишки садиби місцеві по цеглині розтягли на пічки у своїх хатах. Тож на місці колишньої садиби залишилися лише камінці. І цей факт я перевіряв власно. 

Ротмістр барон фон Раден Павло Федорович неодноразово був керівником Зміївського повіту.

Тож можливо, економія Раденів прийшла у занепад ще після відміни кріпацтва у 1861 році, коли Павло фон Раден помер, а його нащадки оселились у Охтирці.

Бо вже у другій половині 19го сторіччя  ім'я сина Павла Федоровича фон Радена - Михайла можна знайти серед керівників Охтирського повіту.

Але звідкіля взялась назва "Барзіонов сад"? 

І тут я вже безсилий вам пояснити, у який час історії і чому раптом сад барона фон Радена, тобто "БАРОНОВ сад" роздольці перекрутили у "БАРзиОНОВ сад". 

Бо, я ж кажу Роздолля - то суцільна аномальна територія у історії  наших місць. Це видно навіть зі склеєних мною планів межувань 18 сторіччя. Величезний шмат Роздолля не позначений ані на плані Зміївського повіту, ані – Павлоградського. Може саме цей шмат належав барону фон Радену.

Тож вочевидь мені ще не раз прийдеться писати про ті таємничі місця. 

Гадаю - вам на задоволення wink

Панов Євген©грудень,2020

Comments:

Последнее обновление 15.11.23 21:56