первомайский харьковская область

Первомайский Харьковская область

Ізраїльська подорож

Шалом!

Як завжди, все розпочалося з квитків. Як і всі дівчатка, я дуже люблю знижки. Тому, натрапивши на чергову акцію, вдалось знайти квитки за 500 грн. з Варшави до Ейлату.

Не такі страшні ізраїльські прикордонники, як про них ходять легенди.
Начитавшись на форумах безліч страшилок про проходження кордону в Ізраїлі, я була морально готова до всього.
При в'їзді, відповівши на пару формальних питань типу: "Ціль поїздки?", "Скільки грошей маєте?"

Вже за 2 хвилини тримала в руках паспорт зі штампом та привітне "Велкам ту Ізраїль". Речі ніхто не перевіряв, навіть не сканували. Готівку, бронювання, зворотній квиток та страховку теж не перевіряли.


До речі, про штампи.
На тих же ж форумах писали, що штампи в паспорт в Ізраїлі не ставлять, а видають якиїсь листочок з печаткою. Напевне, то в інших аеропортах. В аеропорту Ovda, що знаходиться за 60 км від Ейлату, штампували паспорти всім. 
Варто мати на увазі, що з таким ізраїльським штампомзаборонений в'їзд до деяких арабських країн. 

Вже при виїзді з країни я відчула весь хардкор прикордонних перевірок. Декілька сканувань багажу, безліч запитань типу "Що робили в країні?", "Де жили?" "Де живете в Україні?", "Хтоі скількив Україні платить за комуналку?". Прикордонник спокійним монотонним голосом задавав стандартні, а іноді і не дуже, питання. Деякі одні і ті ж питання - по декілька разів.
Взуття та паспорт обмазували якоюсь штукою, знову сканували...
Процедура затяжна, монотонна та зовсім не страшна.

Варто пам'ятати, що у прикордонників немає цілі вас не впустити або заборонити в'їзд до країни. Їхня ціль - запобігти виникненню терористичних атакта запобігти нелегальній міграції (яка тут квітне і процвітає).

Та варто і не забувати про те, що є безліч випадків, коли перевірки на кордоні можуть тривати годинами і є не поодинокі випадки, коли туристів не пускають до країни. Без пояснення причин. Прикордонники мають на це право.

 

У суботу в Ізраїлі шабат. Розпочинається він ще у п'ятницю о 15:00 і триває до вечора суботи. 
 У п'ятницю, як по команді, все зачиняється і на цілу добу життя завмирає. Адже в шабат нічого не можна робити. Боженька 6 днів працював, а на 7-й відпочивав, так заповідав і людям робити. 
 Не можна: натискати кнопку в ліфті, говорити по мобільному, кататись на велосипеді, запалювати сірники, водити авто, дивитись телевізор, фотографуватись ... 
 Простіше сказати, що можна: гуляти та молитись. Молитись і гуляти. Ну і ще раз молитись, молитись, молитись і гуляти. Ну і так цілий день. 
 В Ієрусалимі шабат - це особливе видовище. Іудеї дружньо прямують до Стіни Плачу. 
 Стіна розділена на 2 частини: для чоловіків і жінок окремо. До речі, для прекрасної половини людства  виділена менша частина. Світом правлять чоловіки, що ж поробиш! 
Чоловіки вдягнені в спеціальний одяг. Обов'язковий елемент - головний убір. Чоловіча частина повністю чорно-біла. З жіночками все простіше, особливий дрес-код відсутній. 
Біля стіни всі моляться, танцюють, водять хороводи та співають.

 

Є така професія – за країну молитись. Віряни отримують за це офіційну зарплату від держави, близько 1000 - 1200 доларів.

 

В шабат громадський транспорт не ходить. То ж прогулянки трамвайними коліями – звичне явище.

 

А ви знаєте, де знаходиться Пуп Землі? Вважаєте, що це Ви? Ні, він знаходиться в Ізраїлі. 

 

Велосипеди – популярний транспортний засіб.

 

Ринок – то душа міста. То його особливість. Життя тут кипить, особливо у п’ятницю, напередодні шабату. Адже в суботу все буде зачинено і запастись продуктами потрібно зазделегідь.

 

Знайти тут можна все, чого душа забажає. І кошерне, і не дуже.

 

В центрі Ієрусалиму виросли гігантські маки, які ввечері перетворюються на ліхтарі:

 

Мертве море. Море - це дуже гучна назва. Більше схоже на озеро. Кожного року Мертве море міліє.  За деякими невтішними прогнозами, через декілька десятків років море взагалі пересохне.
Не можу сказати, що воно надто мене вразило. У нас є власне, не менш унікальне, українське солоне озеро. Знаходиться у Херсонській області і за своїми властивостями зовсім не поступається Мертвому морю.

 

Транспортна система, як і в Європі, дуже гарно розвинена. Дороги – це просто пісня. Дуже зручно подорожувати на авто або автобусами. З півдня на північ країну можна проїхати всього за 7 годин, адже за площею вона примірно така ж, як Київська область. Та і автостоп тут досить розвинений. Навіть серед місцевих. Особливо серед віруючих.

 

Окрім знижок, мене ще дуже приваблюють не визнані республіки. Тому Палестина була в планах. Знайомі ізраїльтяни, дізнавшись про наміри відвідати Палестину, відмовляли від цієї ідеї. Стверджували, що це небезпечно. Річ в тім, що Палестина розділена на три сектори. Сектори «В» та «С» спільно контролюються армією Ізраїлю та Палестиною. Сектор «А» контролюється лише палестинцями.

Ізраїльтянам заборонений в’їзд до сектору «А». Палестинцям взагалі заборонений в’їзд до Ізраїлю.

Оскільки Палестина – це не визнана республіка, у світі є всього близько 5 країн, куди палестинці можуть поїхати. 

Оскільки були обмеження в часі, відвідати вдалось лише одне палестинське місто Рамала. Це столиця, сектор «А».

 

З Ієрусалиму до Рамали можна доїхати автобусом. Вартість проїзду близько 50 грн. (7 шекелів). 

При перетині кордону прикордонного контролю не було. Хоча мене це дуже здивувало, все-таки в сектор «А» їдемо. Кордоном, як і на Кіпрі, являється височенна стіна. Одразу скажу, що потрапивши по той бік стіни, одразу відчуваєш контраст.

Все, що відбуваєтсься на вулицях – можна описати одним словом «хаос». По проїзжій частині і їздять авто, і ходять пішоходи. Всі кричать та кожен вважає своїм обов’язком посигналити. Чим гучніше, чим частіше, чим довше – тим краще.

 

В самому серці міста, на декілька вулиць, розкинувся ринок. Життя тут вирує цілодобово. Деякі торговці тут же і ночують. Вечірні походеньки по ринку, я вам скажу, це ще той екстрим. Зупинившись всього на хвилинку, за декілька секунд ми були оточені десятком палестинців. З усього цього дійства, окрім «хеллоу, френдс», було зрозуміло, що потрібно терміново робити звідси ноги. Чесно кажучи, більше на вечірні прогулянки по ринку не тягне. Хоча ціни дещо нижчі, ніж в Ізраїлі.

 

Місцевий транспорт:

 

Те, що дійсно вражає – так це безкінечні гори та марсіанські пейзажі.

 
Последнее обновление 03.02.17 09:45  
Интересная статья? Поделись ей с другими:

Комментарии 

 
0 #1 IP 02.02.2017 21:11
Удивительная страна легенд и сказок :-)
С Пупом Земли тебя немного развели. Это не он на фото.
На самом деле он находится в Храме Гроба Господня и похож на привокзальный вазон, только привязанный цепью зачем-то. :-)
Цитировать
 
 
0 #2 IP 02.02.2017 21:15
А фото с новыми машинами у моря это, наверное, в Эйлате у египетской границы На том берегу Иордания виднеется
Цитировать
 
 
+1 #3 no4ka 05.02.2017 13:51
Да, это виднеется иорданская Акаба, в которую в этот раз не удалось попасть.
Цитировать
 
 
+1 #4 IP 06.02.2017 18:07
Редкий паломник в Израиль добирается до Эйлата. Так что считай тебе повезло. Место это по своему уникально. С точки, где сделано фото с новыми автомобилями, кроме Египта, Израиля и Иордании, в хорошую погоду можно еще разглядеть Саудовскую Аравию. Благодаря уникальному географическому расположению (горы с обеих сторон и ежедневный теплый ветер с Иорданской долины), в этом заливе Красного моря круглый год сохраняется одинаковая температура, что позволяет в этих водах развиваться всем экзотическим рыбкам.
С этим местом также связана знаменитая история войны за независимость, когда в ходе стремительного наступления израильтян, в штаб ушла телеграмма «Дошли до конца карты! Что дальше?»
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить