В пам'яті ще свіжі спогади про жовтневий Київський марафон  на котрому мені пощастило побувати. І ось - травень,  природа повністю прокинувшись від зимової сплячки наповнила яскравими кольорами світ.

Тут нам і червоні тюльпани котрі яскраво-червоними фарбами розбавили зелену ковдру різнотрав'я. Білі, неначе в снігу, вишні та  абрикоси. Ну і звичайно ж – каштани, котрі вкрились свічками із білосніжних квітів. Чудовий час для проведення побігушок. А якщо вони проходять в Києві (котрий асоціюється з  квітучими каштанами) та ще й старт на головній вулиці країни, на них неодмінно треба було побувати.

І ось 8 травня – «Київський півмарафон».

Як завжди, я і Дуба купуємо квитки на свій улюблений 343 потяг «Харків-Житомир», і прямуємо підкорювати столицю.

Компанію нам склав  Панов Євген, котрий прямував з Москви  на все той же півмарафон.

На реєстрації зустріли ще одного харківського спортсмена Олега Назаренка, котрий розбавив наші серйозні розмови жартами.

До речі, реєстрація пройшла не так як завжди, вся процедура зайняла секунд сорок, ніяких черг, ніяких тупих запитань та ідіотизму з мед. довідками і іншої бюрократії, за що організаторам - велике дякую.

Переодягнувшись зустріли ще харків'ян, добре нам відомий КЛБ «Родник»,  також прибув на це свято спорту.

Ну і на старт.

Побігли.

Кілометрі на другому догнав  шкутильгаючого Панова Євгена, котрому пощастило стартувати поруч з двома суперлюдьми, З супермоделью, та суперспортсменом (кращім  марафонцем СНД) - прізвище звичайно ж не пам'ятаю.

Ну а мені пощастило ще більше - я стартував з суперДубою.

Згадуються слова Лишенко Олександра «Пыл  резвых чайников, остудила первая горка». І дійсно на першій гірці швидкість чайників упала, а друга гірка їх просто вбила, і як завжди починаєш обганяти це стадо пачками.

Біглося легко і весело. Радувала погода, сонечко світило але не жарило. Вздовж маршруту розквітали каштани котрі наповнили своїм ароматом повітря. Радувала архітектура вулиць по котрим проходила траса забігу. Тут і грандіозні новобудови такі як «Парус» виблискували скляними стінами, і їхні сусіди старожили місцевого будівництва. Пробігали біля секретаріату Президента, навпроти котрого розташувався так всіми розкритикований «Будинок з химерами». Не знаю як кому, та особисто мені він сподобався.

Останній кілометр дороги пролягав по бруківці, та ще й бігти треба з гори . Це для мене була мука! Ненавиджу бруківку!

Ну і так чотири кола

Все фініш!

Молодці.

Затарююсь халявними бананами і солодкою водою, чекаю інших. Хвилин через 10 з'явився Дуба, а одразу ж за ним добіг Назар.

Протоколи Київського півмарафону

Помившись і перевдягнувшись пішли з Дубою гуляти містом, а Євген залишився з київськими товаришами.

Ну і куди поїхати? А поїхали в Києво-Печерську лавру  та в музей ВВВ. Ну і «Сказано - сделано».

Треба сказати що я для себе зробив один важливий висновок «Ноги моєї більше не буде в лаврі». А знаєте чому? А тому що пам'ятник архітектури, історичну пам'ятку, духовний центр України перетворили в місце для заробляння грошей на довірливих прихожанах. Лавра зараз стала чимось на кшталт луна-парку. Дядечки в чорних рясах і з крестами (звичайно ж не алюмінієвими) по кілограму та ланцюгами в палець товщиною катаються на авто які коштують як всі Борки з четвертю Першотравневого, і т.д. Сотні церковних лавок із  спекулянтами, і вхід в кожне приміщення 20 – 25 гривень, дивно як це в них ще пиво не здогадалися продавати. Виходить так, якщо віруюча хоче відвідати храм, а в неї немає грошей, то м'яко кажучи: «Гуляй дядя». А так звані патріархи, ходять в золоті з ніг  до голови вважають себе святими зверх людьми і мають купу прислуги. При цьому вони звичайні люди з ручками і ніжками, з хворобами і триразовим харчуванням.

Ось прогулянка музеєм Великої Вітчизняної Війни сподобалась більше. Масштаби бойових дій котрі проводилися під час форсування Дніпра вражають. Слава Радянським Воїнам котрі ціною власного життя захистили нашу батьківщину.

І ось годинник нагадав ,що час бігти на потяг.

До побачення Столиця………….!

Хочеться дати пораду товаришам спортсменам. Не подорожуйте ніколи в компанії Дуби і Жені. ВОН�? ВАС ЗАМОРЯТЬ ГОЛОДОМ!!!!!!!!! Як же мені не вистачало Толстого з картоплею, салом та копченими курьми;))))

Фотосесія з Київського півмарафону від Елени Введенської

Comments: