Провели разом з Біляївською громадою третій трейл "Попільна". Гарно та легко все виходить, коли керівництво повністю йде на зустріч та всяко допомагає ресурсом. Про такі заходи приємно згадувати та розповідати. Така робота не втомлює, лише надихає.
Рекордна цифра в 70 учасників. Більшість діти, але підтримали двіж і дорослі. Святкову атмосферу створили, спортом побігали, призовий фонд розіграли серед сильніших, нагодували всіх охочих та ще й наприкінці в лотерею хтось корисні штучки виграв.
Що ще треба!? По домівках розвезти!? І це було. Ось вам два бусіка, тільки долучайтесь.
Як би не кляті кацапи та війна, жили б не тужили.
В цьому році погода дозволила пробігти основним маршрутом - полями, повз витоків річки на честь якої й названо трейл.
Половина учасників це бігуни з Первомайщини, інша половина з Біляївської громади. Для багатьох це перші бігові змагання, тому з підбором одягу не все гарно було, та й дистанція виявилась непосильною для беззупинного подолання. Але це норм. Знайомство з кросом пройшло, на більш освідчених бігунів подивилися, будемо сподіватися що мотивація займатися спортом більш менш регулярно збільшиться.
Фідбек від заходу був відчутний на місці. Підходили, питали коли будуть наступні змагання. Для організаторів це завжди приємно.
До речі, кілька хлопців з Суданки вже вдруге брали участь і було видно різницю з іншими. Пробігли досить швидко (без зупинок) і одяг був відповідний (так, для мене це болюча тема).
Підопічні порадували швидким бігом та боротьбою буквально до останнього сантиметра.
Коли ти, доросла людини, чоловік, біжиш упираєшся, в підйом проти вітру і тут бац, на п'ятому кілометрі прошиває щось мале-худе ростом тобі ледь по груди, та залишає позаду ніби ти на місці стоїш... ні, від цього не соромно. Навпаки, дивуєшся та захоплюєшся що таке трапилось з тобою. Якийсь особливий рівень кайфу від події. Наче прийшов на конкурс "Первомайщина має таланти" і дійсно їх побачив. Згоден, Олеже?
Під страхом бурпі ніхто на крок не перейшов, хоча останні два км були в нелегкий тягун, на котрому як завжди був ще й зустрічний вітер. Не дарма на тренуваннях вчилися помирати виконуючи прискорення в гірку.
Два місцеві парубки, знаючи місцевість вирішили піти своєю дорогою. Звісно коротшою. На питання що це було відповіли мов думали головне фінішу дістатися. А яким маршрутом, то вже неважливо. До цього додали здивоване обличчя та сумні очі. Гарна спроба, но ніт. Здаємо номери, дісквал. Ви у мене на олівці ще з минулого року.
Обіцяли в наступний раз бути більш уважними. Виклик прийняв пообіцявши їм теж саме. Той випадок, коли в змаганнях є ще інший рівень змагань. Обожнюю таке.
Загалом, сільські діти завжди були міцнішими, спритнішими та кмітливіші за городських. Бо привчені до тяжкої праці з дитинства. Ця простота якось приваблює. На побігеньках і в костюмі спекотно не було, і з наплічником не важко, ще й і флягу з чимось цікавим взяти не проблем. За взуття загалом мовчу. В капцях марафон пробіжуть. Здоровіші за них, мабуть, тільки циганські діти.
Переможці та призери отримали від Біляївської громади не шалені, але гроші. Всі інші після фінішу змогли насолодитися смачною їжею, та спіймати свою фортуну в лотереї.
Вся подія для учасників була безкоштовною.
Але подякуємо тим, хто в неї вклався. Це:
Біляївський центр фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх"
Біляївська сільська громада
Спонсори: компанія "Терра"
Ігор Вовк, Олександр Ткаленко, Олександр Артеменко.
Плануємо повернутися в Біляївку 16 червня на 21 Слобожанський дуатлон. Чекайте, готуйтесь.
Але перед цим, запрошуємо на трейл "Западня" 25.05 в м.Первомайський. Нагадую, реєстрація триває до 19 травня. Здійснюється тут.
Далі вам нарешті пропонується справжнє чтиво від бігуна початківця, та відразу призера трейла "Попільна" на дистанції 12 км.
Замислиться: що ви відчуваєте, коли дізнаєтеся про людей, які завдяки власним зусиллям роблять щось неймовірне. Ці люди викликають у нас захоплення, надихають, ми хочемо бути схожими на них, ми уявляємо себе на їх місці, наша уява малює схожі обставини, при яких ми демонструємо найкращу версію себе. В нас закладено природою розвивати той потенціал, якій ми в процесі еволюції отримуємо від наших пращурів. Шкода, що блага цивілізації багато в чому роблять з нас інертних людей. Ми вже і забули на що здатне наше тіло, і замість того, щоб працювати над собою, ми прикриваємося своїм віком, недосконалістю свого фізичного стану.
І саме для тих, хто має намір докопатися до себе справжнього, здатного на багато більше, вже не один рік поспіль на території Біляївської громади проводиться кросовий забіг Попільна трейл. Я одна з тих людей, які наважилися скористатися наданою можливістю випробувати себе, і я а ні трохи не пожалкувала про це.
Треба відмітити, що організатори змагань не змушують бігти дистанцію, яка вам сьогодні не по зубах. Ви самі обираєте відстань і той темп, які дозволять вам бігти комфортно. Можна навіть деякі ділянки шляху проходити пішки. Головне зробити перший крок, який може повністю вас змінити.
Бігаючи 2 – 3 рази на тиждень протягом останніх двох місяців, я вже мала певну фізичну підготовку, щоб обрати дистанцію на 12 кілометрів. Я завжди радію новим маршрутам, адже в моєму випадку, частіше доводиться бігати по одній траєкторії, і мушу зізнатися це доволі нецікаво. Крім того, опановуючи нові ділянки, ми отримуємо незабутній досвід і вирішуємо певні задачі, які постають перед нами.
Моя дистанція, складалася з кола в 6 кілометрів, яке необхідно було пробігти два рази. Оскільки місцевість мені була незнайома, то перше коло я бігла в звичному для себе темпі. І на першому етапі я поставила перед собою декілька задач, а саме: за будь які обставини бігти в обраному темпі; дихати носом і опанувати хвилювання, яке неабияк впливає на наше серцебиття. (Красовелло: дихати носом під час бігу це стереотип. Дихайте чим завгодно, аби кисню вистачало)
Почавши бігти другу половину дистанції, я вже усвідомлювала на що я здатна, і де я вже зможу пришвидшитися. Більш того, протягом всього забігу я не дозволяла собі озиратися, і таким чином наражати себе на зайві хвилювання. Я собі як мантру повторювала, що я перш за все змагаюся з
собою вчорашньою, я намагаюся покращити власні результати. Натомість вся моя увага була спрямована вдалечінь. (Я коли бігаю, ніколи не дивлюсь собі під ноги, адже так мети не досягнути.)
Оскільки до фінішу була ще добра половина шляху, то інший учасник, який біг попереду мене, і нас розділяла неабияка відстань, став для мене так званим пейсмейкером, який задавав оптимальний біговий темп. Все це вплинуло на мій результат.
Концентрація – це добре, але не відволікатися на пахощі весни і краєвиди, які тішать око, не можливо. Я, впевнена, що всі учасники забігу із превеликим задоволенням вдихали солодкий запах акацій. А що вже казати про ті ізумрудні лани, які незабаром виблискуватимуть золотом під ласкавими сонячними промінцями! Бігаючи кроси ми знайомимося з новою місцевістю, милуємося природою і вчимося її поважати. Хочеться вірити, що для багатьох учасників забігу, для кого це був
перший досвід, дана подія стане точкою неповернення до життя, в якому не буде бігу та єднання з природою.
Втомлені, але задоволені бігуни ну просто відчули на смак гостинність Біляївської громади. Якою ж смачною та запашною кашею нас пригощали!!!
А терпко-солодкий чай брунатного кольору приємно зігрівав, тих хто чекав на фініші останніх учасників забігу.
Коли всі ситі і задоволенні, можна переходити і до нагородження. Якщо вже так сталося, що ваше прізвище назвали будьте впевненні, що вас не відпустять з порожніми руками: диплом отримаєте, медаль на шию повісять та ще подаруночками від спонсорів порадують. Ну а для тих кому
щастить, лотерея неабияк покращить настрій.
Підводячи підсумок сьогоднішнього насиченого дня, можна констатувати, що організатори заходу провели величезну роботу щодо залучення молоді нашого краю до культури бігу та здорового способу життя!
Фінішний протокол Popilna Trail 2024
Comments:
Додати коментар...
