Чекаєм на старт і - вперед! Як же довго я вже не відчував цього відчуття зацікавленості та єднання…
Хоча….яке єднання з цивільними, Євген, ти серйозно? Авжеж ні, ніякого єднання не відчував. Ні, почну не з цього. А хто ще не образився може і далі почитати.
Початок, середина і кінець статті будуть увесь час пов’язані з роздумами як написати так, щоб не ляпнути щось зайве, що може бути не таке як в телемарафоні, і щоб тобі потім не зателефонували і не сказали «ти шо там йо…вся». Хоча за ту ж свободу слова і боремося, за свободу держави та демократію та вільне майбутнє. Мирне майбутнє. Щоб ніяке немите, обісране бидло навіть не думало і кроку ступити на цю святу землю, окроплену кров’ю побратимів, бо воно тут здохне.