Первомайський Харківська область

 Трохи розкажу про крутого хлопця з Амеріканщини. Бо трапилось на очі інформація про те, що дехто на прізвисько "Залізний Ковбой" у США, у штаті Юта день за днем долає залізні дистанції. Прямо зараз.

Тож закортіло трохи побільше розізнати про цього чудакуватого камікадзе.

Полистав різні сайти-вікіпедії-ютуби, щось там напереводив собі. То й вирішив з вами поділитись.

 Зазвичай на історичну тему я пишу дещо розгорнуто. Але не сьогодні. Зараз бажаю тупо вивалити купу сухих фактів, аби звільнити свою голову та надихатись на подальші дослідження.

 Тож сьогодні здебільшого статистичні дані по "сельцу Беляевка" за даними податкових ревізій 1816-1858 років. 

Нагадаю, що це не та сучасна Біляївка що існує при станції. А первісна Біляївка, яка була маєтком родини Бєляєвих і яка була розташована біля річки Орілька, на в'їзді у сучасну Закутнівку.

“Дзинь-дзинь!” - дзвінок-нагадувалочка про те, що 29 травня відбудеться третій трейл “Западня”, і сайт реєстрації вже чекає на своїх учасників.

Наш другий трейл став першим біговим онлайн-заходом в країні після тривалого карантину і без скромної хибності виправдав сподівання усього бігового братерства, що зібралося у той день. Не в останню чергу цьому сприяла погода, яка для подібних стартів була ідеальною. Чи буде так само драйвово і цього разу? Немає сумнівів! З нами всі боги Олімпу та їх арсенал випробувань для тих, хто любить бігати з пригодами.

Якщо ви вперше чуєте про цю “Западню”, ось вам невеликий звіт про минулорічні перегони.

Нижче буде положення змагання, а поки що, традиційно, трохи про дистанції.

 Мабуть ви здивуєтеся, але іноді лише завдяки якийсь безкінечній "санта-барбарі" поміщиків  можна дослідити та збагнути причини заселення тих чи інших населенних пунктів. 

 Отже, в мене сьогодні історичний детектив під назвою "Клеопатра". Тільки у сюжеті не буде єгипетської цариці, а у ролі детектива виступатиму я. Бо "санта-барбара" тих часів мені вирвала мозок поки я розбирався у сімейних хитросплетеннях, які відбувалися на теренах між річками Орілька та Берека на початку/середині 19 століття.

Хто про що, а я знову про історію навколишніх сіл. Точніше, сьогодні про ту частину Роздолля, що колись назвалась Осинівка, або  хутір Хлопова, або просто - Маяк. 

Почну потихеньку розплутувати клубок історії колонізації території теперішнього села Роздолля. У першій частині звіту розкажу по заселення тієї частини села, яка дала назву Роздолля. Бо вона була заселена пізніше, тому і розповідь про неї буде простіше.

Після минулої публікації про історію Роздолля я по вуха занурився у архівні документи та багато чого з'ясував. Ті хто стежить за моїми постами на Фейсбук вже в курсі моїх знахідок. Але повторю тут, бо цю публікацію будуть ще багато років знаходити та вивчати ті хто цікавляться історію рідного краю.

 Маю вас застерегти! Краєзнавство така штука, що чим глибше занурюєшся у пошуках історичних фактів - тим більше розумієш, що виходу звідтіля нема.

 У наших краях стільки загадкових місць, що я міг би безкінечно розплутувати їх таємниці та розповідати про них.  Але заважає моя голова. Бо в ній теж вже наскладовано стільки всякого загадкового мотлоху, що можна цілими днями перекладати з місця на місце, аби все впорядкувати та не мати з цього успіху.

Тож почну потроху щось систематизувати: аби було що вам почитати та мені місце для нового мотлоху тре висвободити.

А почнемо з одного загадкового місця, що розташовано на теренах  нинішньої Біляївської сільської громади і знаходиться воно біля села Роздолля, у якихось 6 км від моєї хати. 

 Нерассказанные истории приходят ко мне в страшных снах и шепчут леденящим душу голосом: "Расскажи меня..." 

 Я просыпаюсь в холодном поту, судорожно хватаю  ручку/бумагу и в полусонном состоянии щось там собі пишу... 

 Якщо я вам не розповім, як нам літом повезло з Катериною Маджид та Андрієм Парамоновим провести велоекспедицію по околицям Первомайського у пошуках залишків садиби Лихачових, то сну мені ще довго не бачити.