Первомайський Харківська область

Треба трохи фотозвітом повідомити суспільству про наші спортивні заходи останнього тижня. Тем більше, що мова про вже традиційні змагання. Кросфіт, до речі, проводили вже десятий раз. То біш, десятий рік поспіль.
Трейл Жихорь четвертий, по два на рік. Не багато, але в теперішніх умовах це безцінно. Бо бігових змагань в області з гулькін ніс - майже немає. Тому, не просто чекаємо на зміни, а намагаємось посильно прискорювати процес. Кожен старт збирав донати на допомогу ЗСУ.
За кросфіт можу відчитатися. Зібрали 3000 грн на закупівлю полотна для плетіння маскувальних сіток. Всім хто долучився подяка. Нашим воїнам ще більша за можливість змагатися.

Збився, який за рахунком кросфіт проводимо. Вісім років як майданчик побудували, та кілька разів на території четвертої школи проводили. Тому, десятий це точно. Зупинятися не плануємо, тому рухаємось далі.

Запрошуємо на черговий іспит фізичних здібностей. 

Як завжди буде важко в день змагань і болісно на наступний день. Але, це як раз те що ми шукаємо і до чого готуємось. 

Вправи будуть достатньо прості в виконанні, по зубах більшості фізично розвинутих людей. Але зібрані в комплекс будуть вимагати вміння розподілу сил, тобто - витривалості.

 Прийшов час більш розгорнуто висвітити тему того, що я колись назвав Пішомандри. Звіть це як хочете - оздоровча ходьба, піший туризм, піша прогулянка. Суть справи це не міняє. Але у цієї справи виявляється є цікаве історичне підґрунтя, яке свого часу сколихнуло американців піднятись з дивану та спочатку просто ходити для здоров’я, а потім бігати марафони, тріатлонити і т.д

 Тож, поки знов сідайте зручніше на диван та почитайте те що я вам розповім. Бо потім зарядитесь ідеєю та підете куди очі дивляться.

Вся ця історія з традицією Wandelen в Бельгії, яку бігло описав минулого разу  в статті про Пішомандри, має цікаве коріння. Те що пішомандерів запускають на більшості тутешніх бігових забігах - то одне. Є велика кількість заходів чисто для ходоків. Самі культові називаються Кеннеді-марш. Аж тут і є цікава історія.

Спочатку хотів написати щось яскраве, мотиваційне, на кшталт "дивиться, всупереч війні, погодних умов, не дуже великій кількості зареєстрованих учасників, але зробили гарний захід. Навіть на одного учасника більше чим минулого року".

Відправив навіть Панову першому фотки, з якими майже два дні продовбався. Думав порадіє, може ще й написати щось гарне захоче замість мене... Ага, мрійник. Не проканало. Бо він одразу рубанув - "всі ті сами ями та багнюка як і двадцять років назад. Пиши сам"

Ну окейна, не звикати. Щось накарлякаю.

 В середині червня 2004 року вперше було проведено дуатлон в селищі Біляївка Лозівського району Харківської області.

 З тих пір минуло 20 років, але Слобожанський дуатлон «Біляївка» ЩОРІЧНО збирає на свій старт тих, хто полюбляє велосипед та біг.

 Мінялося місце проведення, мінялась погода, мінялись дистанції, міняються переможці, міняється кількість учасників, мінялись організатори. Але незмінним залишається традиція: середина червня, Слобожанський дуатлон в Біляївці.

Так сталося і цього року. 16 червня 2024 року в непростих погодних умовах Слобожанський дуатлон в Біляївці відбувся вже в 21й раз!

 Гарна новина для тих хто любить наш клубний двіж. 16 червня 2024 року ми продовжуємо традицію Слобожанського дуатлону «Біляївка».

 Традиції вже 21 рік! 

 За цей час чого тільки і кого тільки не було на цьому сільському святі здоров’я! Можна писати окрему книгу.

 Незмінними залишаються лише організатори та факт, що це єдиний дуатлон у всій Східній Україні і єдиний дитячий дуатлон в Україні!

75 бігунів, 7 пішомандрів та дві собаки. Такий фінальний рахунок учасників шостого трейлу "Западня".
Останні три роки цифра майже однакова. Радіємо, тому що є, бо розуміємо що не до жиру. Протримались, провели, долучили - от і добре.

На масовість будемо чекати після перемоги.

Добре що тривог не має, сирена не гуде - думав під час заходу. А воно просто повітряна тривала в той день двадцять годин! Ще й в вечорі в Харкові знов прильот, два десятки загиблих в Епіцентрі. Йбн русня, коли ви вже поздихаєте всі...
Звичайно, лише мріями справу не зробиш, треба долучатися хто як може. І не молитвою, а працею та копійчиною. Тільки так русоріз буде тривати.