Творча спілка «Друг природи» 14 жовтня організовувала інтерактивну лекцію під назвою «Екологічний спосіб життя», яку я і відвідав у компанії Кубракової Анастасії.
Отже, все по черзі.
Неділя, ранковий дощ і коротка перебіжка від червоного ретро автомобільчика до Platinum Plaza, де й відбувалась лекція.

Знаєте, є такий вид людей homo mudakius. Це я про те, що є такі люди, які можуть зіпсувати будь-яку найпозитивнішу подію. Цього разу такою особою був охоронець все того ж Platinum Plaza, який висловлював своє незадоволення (а якщо чесно, безпідставно парив мозок) організаторам щодо відвідувачей, які приїхали на велосипедах. Ну так, така важлива персона, цілий охоронець, просто коридорний маршал.

До речі, навіть цей прикрий інцидент не зміг зіпсувати чудової дружньої  атмосфери:)

Як вже було сказано вище, організовували цю лекцію представники Харківське творче об'єднання «Друг природи».

Представниками виявились молоді привітні дівчата Ольга Лакиза і Наталія Трофімова, які за власною ініціативою намагаються щось змінити на краще в цьому світі. Нікого не нагадує?

 
  Питання що розглядались, тісно пов’язані з життєдіяльністю людства взагалі та кожної конкретної особи зокрема.
Я хочу виокремити декілька пунктів, що мене зацікавили:
Екологія побуту. Миючі засоби, пральні порошки та майже вся побутова хімія виготовляються на основі фосфатів (які широко використовуються в добривах, при потраплянні навколишнє середовище вони призводять до евтрофікації водойм. Через це, використання миючих засобів на основі фосфатів заборонено в багатьох країнах (ну звичайно ж окрім нашої).
Розумне використання техніки та економія ресурсів. Це питання безпосередньо зачіпає і мене.

Вам потрібен приклад? Та скільки завгодно. Вдома стояв старий радянський котел для обігріву (в середньому палив 400 кубів на місяць у зимову пору року). Замінивши його на новий, ми бачимо цікаву штуку: кількість виробленого тепла лишається, а кількість використаного природного газу зменшується ( з новим котлом більше 230 кубів напалити не вдавалось). Таким чином, маємо майже 50% економії. І це лише одне помешкання.

Тепер треба замислитись в глобальному масштабі, ну і взяти калькулятор до рук, скільки ресурсів вилітає в повітря при цьому забруднюючи його? Така ж біда і з електроенергією. Особисто я, як електрик за фахом, вирішив для себе використовувати лише енергозберігаючі лампочки, гасити світло, якщо воно не потрібно та вимикати з мережі зарядні пристрої. Це, до речі, більш доцільно і з економічної точки зору.

Далі розмова перейшла в інше русло, та одне питання мене зачепило, тому я хочу його розкрити. Це питання доцільності використання атомної енергетики. Про яку чомусь згадали поверхнево. Щоб не було зайвих питань скажу одразу, що я за використання ядерної енергетики (на даний момент, поки країна не вилізе з боргової ями та не зможе дозволити собі використання альтернативних джерел живлення!).

Я проти необміркованих заяв екологів про закриття атомних електростанцій! Перш ніж закрити, треба побудувати та ввести до експлуатації інші, більш безпечні електростанції. Також, я за те, щоб правила експлуатації та безпеки  стали більш суворими.

Ще, в контексті цього питання розглядалися проблеми водоочищення та забезпечення питною водою, проблеми стічних вод та їх очищення.

Ну,і приклад із життя. Моє улюблене село Бірки, де проблема водопостачання є основною для жителів, і якщо вона не вирішиться у найкоротші терміни, то екологічної катастрофи нам не минути. Хто був на нашому триатлоні, той може звернув увагу на напівзруйновані споруди біля кладовища, так це і є водоочисна будова . Вгадайте, куди тече все? Правильно, в ставок, який зараз перетворився на резервуар для лайна. Це все тече від очисних, і не по трубах, а просто по землі, розмивши при цьому дві ґрунтові дороги. Ось це проблема! І її треба вирішувати!

Далі підіймалось питання розумного вибору товарів. До речі, в Україні готується законопроект про відмову від пластикової упаковки. Кабінет міністрів вирішив піти по слідах європейських колег і звернути увагу на екологію. В Європі вже давно відмовились від пластикової упаковки та утилізують батарейки, які є небезпечними відходами через високий вміст ртуті. Нехай поки що цей законопроект має декларативний характер, але вже сам факт, що на ці проблеми стали звертати увагу на такому високому рівні, говорить про позитивні зміни у суспільстві. Альтернатива – перехід на крафт-папір та гофрокартон. 

Приклад? Я, як на пів ставки таксист змушений працювати вночі, виникає потреба харчування, вихід знайшовся сам собою. Хлібні ларьки «Куліничі». Думаю, всі розуміють. Там вже давно перейшли до використання паперових пакунків та картонних стаканчиків для чаю та кави. Зручно, дешево, екологічно безпечно, що ще треба? Молодці!
Папір? Невже все так добре? Не зовсім? Всі ми добре знаємо, що папір робиться із дерева. Ну, а целюлозні заводи є просто кровними ворогами нашого лісу. Для виготовлення паперу вирубуються ліси, котрі є легенями нашої планети. Який же вихід з цієї ситуації, спитаєте ви? Відповідей декілька, які в комплексі дадуть позитивний результат.

По-перше, треба відмовитися від зайвої упаковки. Приклад? Всі ми користуємось зубною пастою, купляючи яку – одержуємо дві упаковки. Безпосередньо тюбик з пастою та картонну коробку в якій він знаходиться. Не здається вам, що ця картонна коробка є абсолютно непотрібною. А мені здається! І таких прикладів – море,покрутіть головою в супермаркеті.

Вихід № 2 – здача вторинної сировини. Тобто здача металобрухту, паперу та ветошу. Противно? Так ніхто ж вас до пункту прийому не жене. Назбирається трошки цього добра, винесіть на вулицю та покладіть біля сміттєвого баку. Гарантую, що малозабезпечені громадяни, у той же час зметуть це і віднесуть у прийомку. І вам добре, бо зробили хорошу справу – утилізували сміття, яке потрапить не на звалище, а на завод, де його перероблять. І дядько-бомж буде щасливий, бо заробить копієчку, ну і як співає Сектор Газа: «Я куплю буханку хлеба и сырок, чтобы с голоду не протянуть мне ног».

 
Пластикові пляшки – болюча тема, просто ракова пухлина на тілі Землі. Що робити? Утилізувати! До речі, по Харкову зараз багато де розставляють спеціалізовані урни для збору пластикових пляшок. Так що, випивши пляшку водички, не полінуйся викинути її в спеціальний контейнер!
Розглядалось питання створення екокомуни. Існування спілки людей разом у екологічних умовах. Тобто, приготування корисної їжі, допомога один одному тощо тощо. Це не видалося мені дуже цікавим, тому розписувати не буду, але, мабуть, для людей, які прагнуть суцільно екологічного правильного життя – це є корисним і цікавим.
Ну і як же без цього – екологічні види транспорту. Кому як не нам добре відомі проблеми з вело паркуванням, стоянками та вело доріжками. Згадую недавню розповідь Олексійовича після приїзду з Лондона. Ех… «Душа болит, а серце плачет».

В сенсі, слухаючи розповіді про вело культуру англійців, про створену саме для велосипедистів інфраструктуру слина просто тече. Чому ж у нас не можна розвинути все це? Риторичне питання:))
Згадав Олексійовича і вирішив наступним пунктом написати питання вегетаріанства, яке теж розглядалось на даній лекції (ну, треба ж побалувати старика:))

Все, що було сказано про вегетаріанство дуже добре і красиво: при виготовленні м’яса витрачається багато води, заполоняються родючі землі для вирощування кормів тощо. Та я все ж лишаюсь м’ясоїдом, як Асісєїч каже – трупоїдом:) Але з повагою ставлюсь до вегетаріанців. На жаль, я не на стільки міцний духом, щоб відмовити собі у споживанні м’ясних продуктів.
Перевага використання місцевих товарів – тема з розряду «підтримаємо вітчизняного виробника».

Хтось з вас купував гарнесенькі супермаркетовські голландські яблука чи груші? Ну, як на смак? Я віддаю перевагу продуктам виробленим в нашій місцевості. Наприклад, за тиждень я в середньому випиваю 3 літри молока Нововодолазького молочного заводу. Чому? Бо він поруч і є можливість вживати дійсно свіжий продукт. Так само і з іншими продуктами харчування.

Ті ж яблука, овочі чи зелень, я купляю переважно на Центральному ринку прямо у виробника, не полінувавшись перед цим подивитись сан книжку. Альтернатива забугорній пластмасовій продукції? Так! Ти самим і підтримаємо вітчизняного виробника.

Останніми питаннями, що розглядались були активна агітація (що неодмінно потрібна), та перехід на роботу вдома. Отже, агітація та пропаганда екологічного способу життя є невід’ємною складовою в нашій нелегкій справі (покращення цього світу), і якщо невихований перехожий жбурне пляшку-бумажку не в смітник, чи псевдо туристи збираючись їхати з лісу лишають за собою гори сміття, то найменше, що я зроблю  - зауваження. Не треба закривати на це очі! Кожен викинутий папірець в межах нашого життєвого простору – це плювок у нашу душу. Ви любите коли вам плюють в душу?

 
 
Творчій спілці «Друг природи» дуже вдячний за лекцію. Схиляю голову перед вами, дівчатка! Ви молодці! Добру справу робите. Не зупиняйтесь на вашому нелегкому шляху. Те що ви робите – неодмінно потрібно робити!

Корисні поради єкологичного життя від Грінпіс.

Нажимая на социальные кнопки, вы:
1) Выражаете благодарность автору за его труд;
2) Делитесь со своими знакомыми полезной и интересной информацией;
3) Сохраняете для себя понравившуюся вам статью.

Comments: