Впечетлітельним беременнім хом’якам без чуства гумору – далі не чітати.

 Як завжди повіствуватиму на Борковському діалекті, так шо вчителі укр. мови – теж лягайте спати.

   Хочу почати, так би мовити, рубрику – «Вкусно жрать із Карасьом» та викласти ряд статей в яких і повіствуватиму про діла насушні так би мовити.

Ну і перша статейка буде звичайно ж про птіцеводство. Тобто про те чим я займаюсь, що мені подобається, і що приносе мені задоволення. 

Ні це не моя робота, це моє так би мовити хоббі ( борковчани вони такі, ще з молоком матері впитують любов до всякої пернатої живності, та відточують кроваві навички масових казаней цієї живності ) 

Хто не віре спитайте в Сумцовой - Розумной. Он Толстий вже років з десять як не в темі а все й досі ночами у вісні бормоче : "Курка де моя курка, дайте я її за шию подержу. "

Наташа спочатку лякалась, та зараз вже звикла. :-)

   От і я намагався бросити  займатись цим та все ж знов і знов повертаюсь.

Єх судьба судьбінушка така. Сплакнуть чі шо ?

    Ще й Панов мозги мені вправляє періодично, проводячи розмови на морально етичні теми. Вобщім в апрелі було вирішено – усьо приймаю присягу:

              -   Я Розторгуєв.Ю.В вступаю на птіцеводчеську службу

          -  І урочисто клянусь завжи бути вірим та відданим своїй справі

          - Сумлінно і чесно виконувати свій службовий обов*язок

          -  Захищати суверенітет, територіальну цілісність  та недоторканність сарайчику  :-)

   Панов з Асісєічем розкрили секрети успішного ведення своєї справи, які доречі являються простими як кувалда: "Будь найкращім в своїй справі!"

Усе!!!

Що вони на власному прикладі і демонструють. В країні криза, стройки стоять а в Панова черга на місяці вперед по об*єктам розписана. Або Асісєіч – скільки в Первомайському масажистів фотографів??? Та тьма тьмуща, а люди звертаються до нього.

Чому? Бо вони найкращі в своїй справі.

От і я вирішив методом проб і ошибок стати в своїй справі кращим. Ну і понеслась.  Моніторинг форумів та спортивне гуглення. А ще є в мене друг Ромочка який достигнув в птицеводстві 80левела – от він і став моїм учителем який давав поради що де як. Та що гріха таїть я й досі його раз від разу достаю своїми дзвінками, а Ромочка мене підтягуванням на турніку. Ну ніяк не може змиритись пенсіонер шо я більше нього підтягуюсь. От і приходеться при кожному приїзду в інкубатор пихтіть на турніку, отрабатувать так сказать послуги консультанта.

  Та щось ми відійшли від теми. Вобщім вектор розвитку був вибраний такий, береш суточних циплят, кормиш поїш, виростають вони до 2кг, приймаєш замовлення, ріжеш і віддаєш клієнту. Ніяких вирізок заздалегідь на потом, та роботи на холодильник, ніякої заморозки. Упор лище на свіжість та на швидкість доставки.

  Суточних циплят я купляю лише в Ромочки. В смислі в Калюжного Романа Юрійовича.

Чому? Та все по тій же причіні. Бо в нього найкращі. А знаючі його підхід до роботи та постійне вдосконалення проізводства всі інші варіанти я відкинув зразу ж. Чого тільки стоє шайтан арба з жидким азотом для зберігання вакцини проти хвороби Марека. А цілі окремі зали з витяжками, мікрокліматом та різними приспособами для обеззаражування яйця, інкубації та просвічування, шафи виводу та видачі циплят.

Не знаю як назикається штука – туманообразоватєль так сказать. Все собрано на контролерах по останньому слову техніки. Ромочка даже прогу на смарт собі зробив і може контролювати процес інкубації з телефону, або з компа  з любої точки світу, лише б був інтернет. Оце підход.  Набрав команду професіоналів своєї справи, один Віктор Іванич чього  стоє, Женька, Валік, Дімка,з ними ніякі негаразди не страшні.

  Вобщім циплята інкубіруються з Венгерського яйця, після цього їх вакцинують проти хророби Марека, хвороби Нью Касла та проти Бронхіта. Зоодрочери не бубніть під ніс що в вас квочка сама висижує і не вакцинуєм нічього ніколи.

В мене для вас заготовлена дуля в кармані та питання а скільки ж налуплених квочкою циплят виживає? Ой тільки не втюхуйте мені що майже всі, знаю занаю проходили, кожен третій дохне. А якшо Гамборо  ( хвороба така) начне косити то передохнуть всі, ще й сусідські в добавок. Ви ж себе вакцинуєте проти хвороб. Є маса прикладів як вакцинація спасала цілі країни. Із недавнього згадаємо епідемію Тифу в 1 світову, та практичну відсутність цієї хвороби в 2світову. Чому? Відповідь напрашується сама собою.

   Так от забрав циплят додому ( для цього був куплений спеціально куро возо мобіль марки �?Ж412 :-)

   І тут починається саме цікаве, перед посадкою циплят сарайчик треба вичістити,побілити ізвісттю, випалити клітки ( я це роблю газовой горелкой, пропановой) Натопити в приміщенні до 32градусів  і першу неділю тримати влажность повітря порядка 70% ) 

Першу неділю циплята сидять на бумагі, після на клетчатом полу. Кормлю я їх кормом власного приготування.

О про це я можу нескінченно довго говорити, я прям-таки став курячім дієтологом.

Щоб не загружати вас термінами та цифрами – вкратце опишу 35 - 40% пшениці ( буває і всі 70% ) – 35% кукурудзи( бажано, та не завжди можна її знайти) 19% макухи, 5% кормових дрожей, 1% мел ( або як модно зараз називати три кальцій фосфат) і  саме цікаве, головне та сложно-доставаєме – рибна мука, або кровяна, чі м'ясо-костна.

Спробував я все, різниця в кількості чи як би так сказати концентрації сирого протеіна (тобто білка) . Сама козирна штука це кровяна мука, тобто суха кров з м’ясокомбінат в якій 98% протеіна. Та є два недостатки, по перше вона до чьортіков дорогуща, та друга те що добавляти її треба от 2 до 4% на 1кг корма, а це такий геморой приготувати корм та добре вимішати все це.

Рибна мука – сушена риба та отходи рибного проізводства, штука ідеальна як на мене, але після окупації Криму труднодоступна в Україні.

Ну і мясокостна мука – лотерея ще та, часто з заявлених 48-52% протеіна  реально там до 30 ледве дотягуєм а от вуглеводів і жирів в двічі більше заявлених, через це кури стають жирними і слабо ростуть. Так що перед закупівлею інгредієнтів треба все добрячі обдумати, прощітати, ОБОВ*ЯЗКОВО позвонити Ромочкі ( так як він  просто гуру в куріной дієтології). От приблизно так і роблю повнораціонний корм.

Ніяких хімреактивів та стимуляторів, чи якихось вібраторів не добавляю. Все натуральна збалансовано.

Ах да, спитаєте про сам процес приготування ?

Все просто, покалдував з сваркой та зліпив собі із металолома та єлектродвіга 4кВт 3000об  мельницю, засипаєш зверху зерно а знизу вилітає щось похоже на муку чи крупу з мукою, вобщім по сельськохозяйственному – дерть.

Потім береться відерце, все важиться, перемішується.

  От так кормиш, поєш, грієш , чістиш, і через півтора – два місяці (як повезе) маєму курку приблизно 2кг, смачненьку гарненьку. Процес різки це окрема історія, окрім того шо виростити, так треба ще правильно зарізати, обскубти, розчінити. Так як 80% зовнішнього вигляду курки залежить від правильної технології різки.

Вкратце опишу, та фотки не виложу, бо за карвалолом побіжуть.

Після перерізання артерії на горлі курка повинна висіти не більше 2хв верх ногами, потім поки вона ще не остила не задубіла треба так би мовити положити їх верх ногами шоб лапи піднялись до грудки, і залишити так на 5хв.

Потім опускаємо в гарячу 85-90градусів воду та тримаємо 20 -25сек ( можна і в киплячу та це вже чуствувать треба, так як можна й перепарить й вона буде при скубкі рваться та можуть бути пятнушка від ожога как сказать).

Обскубаємо – в ручну і тільки в ручну, всі ці перощіпальні машини портять внєшній вид, рвуть її та здирають верхній шар епідермісу, вобщім вид получається страшнючій.

Борковчани всі хто не пробував  знов повернулись на ручний процес скубки. Потім опускаю в ту ж гарячу воду на пару секунд, та ложу сохнути хвилин на 15.

Після цього газовой горелкой обшмалюю, тут головне не перепалити, опускаю в кипяток на секунду та зразу ж в холодну воду, через це шкіра стає єластичною, натягується, прям на глазах курка стає красотулькою. Остивши в холодной воді розчиняю, мию, сортирую потрох, ну і зразу ж до клієнта.

Отходи проізводства я утилізую просто – купив собі живий утилізатор в’єтнамської породи (свинопотама) от він залюбки й смакує кров’ю та кашкою приправленою кишками. Через це росте як на дрожжах і чуствую скоро треба звати Матюху з Настьой в гості на свіжину.

   Багато хто спитає – так ти ж писав шо отримуєш задоволення від птицеводства, ти шо маньяк якийсь що любиш вбивати біднесеньких курчат. Відповім Ні, птіцеводство для мене це метод реалізації моїх мрій, бути більш незалежним, є куди двигатись вперед, є куди розвиватись налагоджуючи інші види діяльності, та бути хоч маленьким та все ж хазяїном а не рабом.

Рабочій від слова "раб", в цьому немає нічього поганого, та все ж будучі чиїмось робочім ( незалежно топ менеджер ти чи слюсар 3 розряда) ти повністю залежний.

А останні роки мого життя все сильніше й сильніше доказують мені що треба ставати по максимуму незалежним так як є в мене гіркий опит коли наступали скрутні часи через неможливість бути хазяїном свого життя. От для цього я цим і займаюсь.

І вихід в мене лише один – стати найкращім в своїй справі.

  Позвонив оце Антоха Орєхов запропонував поучаствувать в ярмарці, ну я довго не думаючі погодився. А чому б і ні???

На питання скільки товару везти Антоха відповів – вези все шоє, ну хочаб штук 50-100. Я побоявся, та взяв з собою лише 24шт ( перший раз участую в таких ярмарках, і сильно переживав що не продам, а потім куди їх дівати)

Та все ж мої переживання були даремні і Аліна ( моя любима дружина) розпродалась менше ніж за годину, я шатьор, стол та банери довше розкладував аніж вона торгувала.

І це стало великим пінком під мій несміливий в’ялий зад не зупинятись а ідти вперед сміливо крокуючі до цілі, нарощюючі об’єми, налагоджуючи сервіс, доставку.

В планах розвитку багато чого, це і аренда ще одного приміщення для вирощування курчат ( так як маючі зараз два в мене кожен місяць дві неділі відсутній товар, бо одних вже вирізав а інші ще не підросли.), це і перехід на нову систему поїлок, утеплення всих приміщень (чим зараз і займаюсь) та встановлення єнергоєфективних систем отпалення ( буквально вчора доварив котел длітєльного горіння) і все ніяк не налагоджу капченіє (Вже препробував декілька видів маринаду, різні висоти розміщення курей в кап тільні, різні температури коптіння, різні дрова, поки все зважую і в скорях запущу й цю тему) .

Про коптіння виложу ще одну окрему статейку ( а може й парочку, так як інформації накопилось безліч).

Так шо планов куча, і ще одне, знаєте це так стимулює працювати голові на всі 100%, бо постійно шось треба розщітувати, десь якось шось узнавати, аналізувати, взвішувати всі за і проти, вирішувати питання, вести переговори з фермерами, шукати нових поставщиків та клієнтав.

На це нажаль катастрофічно не вистачає часу та що робити. Як азартна гра це все затягує. От серйозно.

Для скептиків які бубнітимуть: «ага гра поки не попадеш на бабки» відповім – і це проходив, попадав, з партії не то що в 0 не виходив а і в мінуса бувало працював (так шо долги по півроку отдавав). Та азарт все ж не пропадає. Скучно день у день роками поспіль з 8 до 5 гнити на заводах – параходах виконуючі одні і ті ж функції.

Завжди поражався витримкі людей які все життя працюють на заводіку, фермі, агрофірмі, колхозі , офісі  якомусь (потрібне під черкнути) – виконуючі роками одне і те ж.

Залізні люди, всмислі залізні нерви в них. Мені якось скучно стає. 

Comments: