5200 км., 14 днів, 13 міст, 3 країни. 10 машин, 8 бусів, 5 потягів, 1 літак – ось таким видався екватор весни. Та всій цій статистиці передували візові процедури. Для отримання візи потрібно було більшу частину подорожі запланувати провести у Польщі. Тому про неї і розкажу в першу чергу.

Транспорт. Як і в більшості європейських країн, транспортна система дуже розвинена. Для сполучення між містами зручно використовувати буси. Polski Bus  - рекомендую. Квитки від 1 злотого (7 грн.). Якщо планувати подорож заздалегідь, можна взяти квитки по дуже солодким  цінам навіть з теперішнім курсом. Гарно розвинений і залізничний транспорт, та знижок тут не передбачено і ціни вищі, ніж на бус.

Як альтернатива – авіа сполучення між містами. Так, з Гданська до Варшави ми здобули квитки по 9 злотих (63 грн.). Дешевше тільки пішки. Про квитки на літак по 63 грн.  в Україні можна тільки мріяти. Та виявився тут і свій підводний камінь. Коли очі бачать  такі ціни – спочатку руки купують квитки, а вже потім голова починає думати про аеропорт, де він знаходиться і як туди дістатись. Аеропорт Варшава-Модлін знаходиться в 40-ка км від міста, серед  дрімучих лісів та полів, і гордо називає себе Варшавою. Квиток на бус з аеропорту втричі дорожчій за квиток на літак. Та автостоп рулить.

Про автостоп.  Автостоп у Польщі гарний. Навіть чудовий. Максимум – пів години на дорозі, мінімум – п’ять. Залог успіху – вдало знайдене місце. На автобанах стопити заборонено, і це навіть небезпечно. Іноді в пошуках вдалого місця доводилось подолати кілометри шляху. Ну а дороги тут такі, що душа радіє, а серце плаче від того, що в нас таких нема.

За весь час зупинилась лише одна дівчина. Пояснює, що криміногенна ситуація тут бажає бути кращою, і багато водіїв бояться автостопщиків.

Про їжу.  Дуже популярні, так звані, «Млечні бари». Це мережа звичайних столовок. Були відкриті ще сотню років потому, були популярні у військові часи, добре функціонують і дотепер. Частково фінансуються державою, завдяки чого ціни тут досить адекватні. Бари можна знайти у багатьох польських містах.

Досить великий вибір супів (так, нічого дивного, та, наприклад,  на Кіпрі з цим халепа). Є і борщ, традиційний польський. Та він не має нічого спільного з українським борщем. Являє собою червону юшку. Я б такий борщ назвала компотом. Популярний суп журек.

Ну, звичайно, виручають супермаркети. Навіть з теперішнім курсом можна знайти дешевші продукти, ніж в Україні.

Мова.  Багато хто знає, що польська мова схожа на українську чи російську. Це так, але і дуже відмінна. Та й деякі слова можуть ввести в оману:

Owoce– фрукти

Inna– інша

Tania– дешева

Rano– ранок

Jutro– завтра

Dywan– килим

Sklep– магазин

Samochod – автомобіль

Uroda– краса

Краків.  Місто, про яке вже безліч чого сказано, переказано та написано.  Одне з найпопулярніших туристичних міст. Занадто переповнене туристами та галасливе. Безперечно, місто дуже красиве, має свою, неповторну атмосферу.

Панянки монотонним голосом запрошують всіх проїхатись вулицями на конях.

На вулицях багато милих для ока дрібничок

Познань.   Взагалі, всі польські міста об’єднує те, що в них, як правило є старе та нове місто. Обов’язково є центральна площа. Багато польських міст постраждало під час війни. Та будинки відбудовували за старими фотографіями та проектами. Тому всі післявоєнні будиночки виглядають як середньовічні. На перший погляд і не знайдеш різниці. У всіх містах центральні площі дуже гарні, та в Познані одна з наймальовничіших площ.

Місто сподобалось своїми цікавими будиночками. Кожен будинок – справжній витвір мистецтва. Яскравий та не схожий на інші. Раніше на перших поверхах цих будиночків були магазини, куди місцеві ходили на закупи, а на других та третіх поверхах проживали ремісники, і там були їхні майстерні.

Бидгощ.  Місто справило приємне враження, незважаючи на те, що воно обділене увагою путівниками.

Можна помітити скульптуру канатохідця. Скульптура з’явилась тут першого травня 2004 р., коли Польща увійшла до складу ЄС.

Торунь.  На жаль, було зовсім мало часу на знайомство з цим містом.  Та воно однозначно варте уваги. Це типове середньовічне містечко, яке навіть пощадила війна. Багато пішохідних вулиць.

Гданськ. Так склались обставини, що в цьому місті ми провели більше днів, ніж планували. Та воно того варте. Тут однозначно було чим зайняти себе 3 дні.

Сопот.  Знаходить зовсім поруч з Гданськом. Місто маленьке, та знаходиться на узбережжі Балтійського моря. Його родзинкою є лебеді, які спокійно плавають собі вздовж берегової лінії. У кожного на лапці є номерний знак та назва країни. Виявилось, що Балтійське море зовсім не солоне, точніше, тут дуже низька концентрація солі,  і тут комфортно себе почувають лебеді та звичайні качки.

В Польщі жодного разу не зустріли бездомного  песика. Всі гуляють зі своїми власниками. В свою чергу, власники, гуляючи зі своїми чотирилапими улюбленцями, завжди за ними прибирають, коли ті зроблять своє діло ... ну, ви самі розумієте :) 
Такої відповідальності зі сторони собачників не вистачає мені в Україні.

А от котики, як відомо, люблять гуляти самі по собі. І вони мають свої власні муніципальні будиночки, навіть з номерами! Котики тут поважні, горді та гладкі.

Добре там, де ми є.   Одна з найцінніших речей, які дають нам подорожі - це знайомства з новими людьми.
Спілкування з людьми, жителями інших міст чи країн допомогає краще пізнати саму країну.
Так, подорожуючи, країнами Європи було дуже багато цікавих знайомств.
Кожна нова людина - це нова та унікальна історія.
Та я помітила дуже дивну річ.
Ні для кого не секрет, що багато українців, в пошуках кращої долі, емігрують за кордон. Дуже багато наших земляків у сусідній Польщі. Українці дивляться на сусідню країну, на заробітну плату та статки поляків і їдуть на заробітки.
В свою чергу, поляки не задоволені ситуацією в країні, нарікають, що дуже складно знайти роботу, особливо молоді. Поляки дивляться на інші європейські країни та масово їдуть до країн Скандинавії, Німеччини або Англії. 
Німці також не цілком задоволені заробітками, політикою і т.д. ...
В Польщі нам довелось познайомитись з англійками, які приїхали працювати ... до Польщі. Вони розповіли про те, які в Англії аномально високі ціни на житло, транспорт, харчування... Так, заробітки там вищі, ніж в Польщі, але й ціни на все кусаються. Тому дівчата живуть в Польщі, так, вони тут отримують меншу зарплатню, але, по їхнім словам, можуть дозволити собі значно більше ...

Різні країни, різні люди та менталітет, проте думки у всіх однакові )

Колись якийсь мудрий чоловік сказав фразу "Добре там, де нас нема".

Я б її перефразувала та сказала "Добре там, де ми є", варто лише озирнутись по сторонам і почати цінувати те, що маємо ...

Comments: