Якщо ж в пересічного українця запитати, які острови знає, впевнена, що до переліку потрапить велика кількість заокеанських назв різноманітних островів. Та, виявляється, щоб побувати на острові, не обов’язково вирушати за сім морів, адже Україна може похизуватись і своїми багатствами. Що нам різні там  Таіті, коли в нас є свій острів, ім’я якому Джарилгач!  

   Особливий він тим, що є найбільшим в нашій державі, офіційно визнаний безлюдним та являється національним природним парком. Умовно його можна поділити на 2 частини: одна з них є туристичною, з облаштованим пляжем та декількома будиночками. Кожного дня туди курсує туристичний катер. 

Інша частина вважається «дикою», і потрапити на неї дещо складніше. Якщо домовитись з рибалками, можна допливти з ними на моторному човні саме до цікавішої «дикої» частини.

В перекладі з тюркської Джарилгач означає «обпалені дерева».  Вперше потрапивши туди, дивуєшся, про які там дерева взагалі йшла мова? Адже навкруги лише пустинний степ!

Пропливши ще декілька кілометрів вздовж берега, потрапляємо до більш цивільної частини. Тут знаходиться 2 маяка: старий (спроектований французами), який вже відслужив своє та білосніжного кольору новий, який заряджається від сонячної енергії та контактує з моряками.

Поруч у маленькому будиночку знаходиться військова частина з солдатами. Адже острів вважається прикордонною територією.  Тому від нападу піратів ми надійно захищені.

Поруч знаходиться джерело з прісною водою та якісь руїни.

Прикордонники попередили, що потрібно пильнувати свої речі, оскільки єноти, які є повноправними хазяїнами острова, полюбляють цупити речі у людей.Ось ця панянка, певне, вже постраждала від нападу грабіжників.

Ще на острові є і лисиці, зайці, вовки, олені, муфлони, лані, кабани, коні, змії, павуки каракурти  та дикі комарі.  У відкритому морі, поруч з берегом вдалося побачити дельфінів. Фауна острова досить різноманітна. Здається, тут є все, окрім русалоньок.

Та для того, щоб побачити диких звірів, потрібно прокидатися рано разом з сонечком. Вдень вони ховаються від спеки та людського ока далеко в глибині острова.

З одного боку острів омивається водами протоки, а з іншого – відкрите море. На острові безліч різноманітних озер: і з лікувальними грязями, і солоні, і прісні та навіть термальні джерела! Так що всі процедури оздоровлення, збагачення бромом та йодом можна  пройти прямо тут, ще й безкоштовно.

На перший погляд здається, що берег рясно вкритий тенісними м’ячиками. Можливо, це єноти так розважаються? Придивившись, розумієш, що це не м’ячики, а водорості.

Час від часу ця частинка суші змінює свій вигляд: то він острів, а коли набридне бути островом, під впливом бурхливих хвиль намивається піщана коса аж до материкової частини, і він стає півостровом.

Неповторної привабливості острову додає ще й витончений присмак легенди. Адже про нього знали ще стародавні греки, згадували Геродот та Птоломей.  За легендою, після падіння Трої, саме сюди прибули кораблі Одіссея, а населяли його одноокі циклопи.

Обігрітий сонячним промінням, пісок сліпучо-білий, а вода лазурового кольору. Все, як в рекламі дорогих рекламних турів. Райська місцевість! А головне, все в нас прямісінько під носом!

Насолодившись екзотикою, вже й час на материк. Та стався форс-мажор: в обіцяний час рибалки не вийшли в море і тому довелось лишитись, що не входило в попередні плани. Та запаси їжі вже були вичерпані. Добре, що навіть безлюдний острів виявився не без добрих людей. Вартують тут також екологи, які щедро пригостили смаженими рапанами та пловом з рапанів, яких безліч на морському дні.

Екологи скаржаться, що острів полюбляють відвідувати браконьєри задля мисливства на диких звірів, які навіть занесені до Червоної книги України.

Та ось нарешті з’явився катер на горизонті, і капітан погодився допомогти покинути острів. Та потрапивши до цивілізації розумієш, що іноді тут все буває шкереберть та верх дном. Певне, час  вже повертатись до природи.

Comments: