первомайський харківська область

Первомайський Харківська область

Kharkiv Half Marathon 2020-2021

 Наш клуб, здається, знаходиться вже у тій ступені просвітлення, коли ніхто вже не хоче писати про свою участь навіть в ультрамарафонах, а не то що про менші дистанції.  

 Strava показує, що для декого півмарафон це лише - планова треня вихідного дня. Але я все ж ризикну щось писнуть про свою участь у Харківському півмарафоні.  Бо він для мене неабияка подія.

Цей півмарафон можна назвати драматичним, бо через пандемію його тричі переносили з весни 2020 року. Думаю, організатор Андрій Павелко нарешті спокійно спить з минулих вихідних. Бо оці заплановані але незавершені справи – як кайдани на свідомості. В мене теж є таке. Вже рік спати спокійно не можу з-за перенесеної Слов'янської Хвилі.

В цікаві часи живемо, браття. Треба цінувати кожну мить свободи!

Отже, гортаючи календар спортивних подій та розмірковуючи над тим, який би подвиг зробити навесні,  я натрапив на півмарафон у Харкові 25 березня.

Не зовсім впевнений, що готовий вкластись у ліміт часу на основній дистанції я вже подумав, що може треба взяти участь у забігу на 5 км, який за розкладом стартує на час раніше основної дистанції. Пробігти 5 км, а потім вже дотрусити півмарафон з толпою.

Написав  Андрію Павелко про свої плани. Та він мене вмовив все ж таки зареєструватись на основну дистанцію. Мовляв - почекаємо, якщо що.

Минулого року я вже трусив кілька разів віртуальні півмарафони. Але віртуальний забіг, це читай – треніровка.  Бо біжиш сам, не напрягаючись, не дуже вмотивований, без підтримки. Тож і результат – так собі.

Зима добряче  підгодувала моє тіло зайвими кілограмами. Тому і закортіло трохи розтруситись. З роками,  лише плани з участі у змаганнях якось мотивують на регулярні пробіжки. А у відсутність тих змагань, як у тому солдатському афоризмі: «Добре харчування та відсутність супротивника перетворює бійця у кабанчика»

Тому останні тижні перед півмарафоном довелось трохи побігати. Але мало та недовго. Бо все ж таки я ще не дуже здоровий.

Стартовий протокол показував  що компанія буде тепла. Бо у ньому було багатенько знайомих прізвищ з нашого міста.

Тому час перед стартом – це якийсь флешмоб зі спілкування.

Добре що побачились, та по теревенели. Бо не всі новини можна прочитати, або розказати  у соцмережах.

До речі, Юра Пастушенко віддячив Настю Матющенко тортиком за ії статтю на нашому сайті про подорож по Албанії. Бо надихнений тим звітом він взимку з задоволенням  проїхав по тих місцях. Тож, пишіть на нашому сайті  – може колись і вам щось та перепаде.

В мене основне завдання на півмарафон було вкластись у ліміт часу – 3 години. Бо я зараз у тій ступені просвітлення, коли головний результат – участь, а не фінішний час.

Але задача дуже напруживала мене. Бо через важку хворобу та не менш важке лікування так швидко я не бігав вже більш трьох років. Тому були великі сумніви. Та все одно надія була, бо прогноз результату  з оглядом на мій темп на останніх пробіжках показував, що це реально.

Досвід – велика справа.  Під час забігу приходить натхнення і кудись уходить страх. Вже після 5 км дистанції півмарафону  я вирахував свій фінішний результат і добігав не хвилюючись. Мій прогноз був точним. Я фінішував на 15 хвилин швидше ніж закрили трасу – 2:44:15 год.

Про трасу розкажу. Бігли по велодоріжці вздовж Білгородського шосе.

Я по Белгородському  шосе пробіг декілька Харківських марафонів «Визволення». Ну, як би, рельєф траси знайомий. Але попри те, шо велодоріжка йде паралельно шосе, все одно рельєф на ній чутно відрізняється від шосе. Тобто, велодоріжка більш рельєфна, ніж шосе. Тягунки більш чутні.

Перевага аутсайдера на цій трасі – тричі на дистанції можна побачити всіх. А лідерів можна навіть хлопнути по загривку, коли вони тебе обгоняють  на коло.

Наші хлопчики та дівчатка дуже добре пробіжали. Всі їх досягнення є у протоколі. Фоток якось немає з дистанції. Бо всі біжали

Погодка дуже порадувала. На першому колі був потужний сніговий заряд. Але потім все змінилося сонцем та приємною прохолодою.

Підсумовуючи: Я залишився задоволений своєю участю, попри те що фінішував майже останній. Бо не очікував що зможу витримати середній темп швидше 8 хв/км на протязі всієї дистанції. На то наразі є вагомі фізіологічні причини. Але я зміг. Тому моя медалька з  Kharkiv Half Marathon 2021 для мене не менш вагома ніж медаль з інших моїх марафонів.

Бо зароблена вона мною уже в іншому житті і іншому тілі.

Панов Євген©березень,2021

Comments:

Последнее обновление 23.03.21 22:00