На календарі 16 грудня. Компанія з чотирьох людей рішучим кроком прямує в бік водойми, що на території населеного пункту Сіваш, щоб вперше в цьому сезоні занурити свої тіла в холодну воду. Дорога до водойми не близька, тож давайте познайомимося з тими, для кого загартовування має значення.
Гліб в свої дев’ять років вже не вперше здійснює занурення взимку. Для нього це майже звична справа. Інакше почуває себе його однолітка Катя. Вона вперше погодилася на таке загартовування. Діти йдуть попереду. Їм є про що поговорити.
Я, мама Катюші, і я не маю наміру поповнити ряди моржів. Принаймні поки що… Я тут лишень підтримати дитину.
І звісно, що ця прогулянка була б не можлива без тренера Олексійовича, який і зібрав нас всіх до купи.
За цікавими розмовами час пробігає непомітно. Ми раді зустріти родину з дітками, які вже здійснили занурення, і тепер гріються біля вогнища. Діти наперебій діляться досвідом і дають поради.
Для моєї дитини це перше занурення. І неабияк її підбадьорюють приклади тих, хто занурювався перед нею.
Дружня атмосфера зігріває не гірше вогнища, і ось я переймаю естафету від своєї дитини, наважуючись спуститися в ополонку під щирі слова заохочення.
Коли таке робиш вперше, то концентруєшся на самій дії. Відчуття, які в цей момент відчуває твоє тіло, залишаються по за твоєю увагою. І лишень тоді, коли потрапляєш у звичне для себе середовище, починаєш відчувати приємне тепло. Тепер твій організм може дозволити собі проаналізувати новий для нього емоційний досвід.
Наступного разу, коли в мене з’явиться можливість ще раз повторити цей досвід, я планую більше сконцентруватися на відчуттях, які в мене виникатимуть під час занурення.
Об’єднані спільними емоціями, компанія з чотирьох осіб повертається додому, залишаючи по заду себе вечірній зимовий пейзаж.
Comments:
Додати коментар...
